Вітреоретинальна хірургія
Вітреоретинальна хірургія — метод лікування патологій склоподібного тіла і сітківки ока. Це одна з найскладніших областей сучасної офтальмології. Такий вид операцій сміливо можна назвати «вищим пілотажем» мікрохірургії ока. Ось тільки декотрі підстави: неймовірно високі вимоги до кваліфікації й досвіду лікаря, до обладнання, що використовується при вітреоретинальних втручаннях, а також тяжкість самих захворювань, різноманіття їх причин і складність лікування.
Захворювання сітківки та склоподібного тіла — то є досить серйозні патології, що потребують негайного хірургічного лікування. На щастя, сучасні методи мікрохірургії (вітректомія) дозволяють в більшості випадків відновити й зберегти зір пацієнта.
Оперативні втручання при захворюваннях сітківки та склоподібного тіла в нашій країні проводяться понад десять років. За цей відрізок часу вітреоретинальна хірургія значною мірою еволюціонувала: в клініці «Мікрохірургія ока Василя Шевчика» пацієнти з означеними проблемами оперуються в амбулаторних умовах, а самі втручання абсолютно безболісні. Кожен пацієнт отримує повний пакет послуг, включаючи післяопераційне спостереження.
Діагностичні методи
- Офтальмоскопія. Це безпосередній огляд сітківки після розширення зіниці та є першим і основним методом діагностики стану сітківки. Завдяки наявності спеціального обладнання ми можемо отримати високоточні фотографії сітківки (ретинографія), що дозволяє контролювати стан сітківки та порівнювати її зміни з часом.
- Флуоресцентна ангіографія. Даний метод полягає в введені контрасту через вену руки і фотографуванні його проходження по артеріям та венам сітківки, що дозволяє детально оцінити стан судин сітківки та судинної оболонки ока.
- Оптична когерентна томографія (ОКТ). Діагностичний метод, що дозволяє отримати трьохмірні зображення сітківки з розрішенням 5 мікрон. На даний час це найбільш точний, а головне, неінвазивний метод обстеження сітківки.
У пацієнтів з непрозорими оптичними середовищами ми можемо провести В-ультразвукове дослідження, що дозволяє оцінити положення сітківки та діагностувати такі захворювання, як гемофтальм, внутрішньо очні пухлини та відшарування сітківки.
Приклад з практики
Вітреоретинальний хірург Олександр Філіпчук провів надскладне ювелірне втручання і фактично повернув пацієнту зір завдяки своїй майстерності, помноженої на сучасні офтальмологічні технології.
Перший знімок ОКТ (оптичного когерентного томографа) до операції — великий макулярний розрив, другий на 3 день після — розрив частково закрився, третій — через місяць.
⠀
Родзинка методу: макулярний розрив накривають внутрішньою пограничною мембраною сітківки, що її не видаляють повністю.
Заживлення розриву йде по цій мембрані. Її видно на другому ОКТ, як тонкий місточок, перекинутий через розрив.
⠀
З огляду на те, якою значною проблемою в офтальмохірургії є лікування великих макулярних розривів (частота успішного закриття складає менш як 40 відсотків), результат, отриманий в клініці Шевчика, надихає.